Хмарою дим цигарок
Біль чи розпач у ньому б втопити?
Лиш один телефонний дзвінок
Та про що з нею тепер говорити
Тебе нестримно тягнуло у гори
Її вабили море та кораблі
Ти жадав від неї покори
Як жадають в епохи усі королі
Вона – буйний вітер
Де вона, там і шторм
Як сіль, набір пекучих літер
З листа випав розбитим склом
А у тебе купа планів
Карта складена на років 10 уперед
Все стабільно, без туманів
І на стіні в золотій стрічці твій портрет
Обручка вже чекала свого часу
В промовистій, червоній коробчині
А їй байдуже авто якого в тебе класу
Їй важать більше почуття, що всередині
© Леся Приліпко, 23.06.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Леся Приліпко-Руснак