Війна руйнує

         

Проходять  дні  бездарно  і  скучно,
і  що  робити  тепер?  Не  знаю.
На  вулиці  спека  і  в  домі  душно.
В  розлуці  літо  моє  минає.

Невже  і  осінь  піде  в  минуле?
Ми  не  побачимо  грибне  чудо?
І  яблуні  там  же  багаті  були…
Такої  радості  вже  не  буде.

У  нас  сьогодні  велике  горе  -
війна  руйнує  мрію  єдину.
Усе  в  моїй  пам’яті,  ніби  вчора,
хіба  забуду  щастя  хвилини?

Господи,  скільки  просити  можу,
верни  стражденним  і  мир,  і  тишу.
Розлука  для  мене,  як  в  серце  ножик.
Верни  нам  щастя,  Отче  Всевишній.

   2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2015
автор: Синсела