Сиджу я на лавці,
І споглядаю картину:
Як двоє сидять й обіймаються мило.
Вона його в щічку так ніжно цілує,
А він в своїх мріях щасливо мандрує.
Як ті дві голубки, що в небо злітають,
Кохають, співають, а потім знову пурхають.
Коханню ніщо не завадить ніколи,
Якщо кохають один одного, двоє.
Пройшло 2 години, а може й 3,
Але все одно продовжують сидіти вони.
Він поцілує у бархатні губи її,
А вона посміхнеться так щиро й від душі.
І будуть сидіти так довго вони,
Бо кохають один одного завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598177
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 07.08.2015
автор: Анна Соловей