Світанку раннього чарує мить,
вона пташиним щебетом бринить,
подихом легким вітерця,
що дмухає по саду навмання.
Политі квіти веселіші,
до сонця повернутись захотіли,
прийняли вже бджолу хазяйновиту,
що летить з квітки в квітку діловито.
Майже на кожній розквітлій жоржині
сиділо по одній бджолині,
пилком укриті полетіли по квітках.
Це ранок – для вдалого дня час.
Вже від дороги долинає шурхіт шин,
а із садочків - щебет голосний птахів,
росу і яблука загубить сад,
верхівок яблунь сонце доторкає ряд.
Фотографія автора.
08.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598170
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.08.2015
автор: Светлана Борщ