***

Безсилі  руки  на  пустий  листок,
Ти  так  далеко,  але  ти  усюди,
Моєї  муки  нескінченний  строк,
І  я  не  знаю,  доки  все  це  буде.
Твої  мовчання,  усмішки  німі,
Мої  відверті  тексти  у  безодню,
Насправді  ж  бо,  нема  ніяких  «ми»,
Є  гра  бажань,  та  вигадки  самотні.
Безсонні  ночі  скільки  ж  їх  було,
В  думках,  сльозах,  що  може  й  не  потрібні,
Та  спогади  вели  кудись  на  зло,
Туди  де  очі  до  зірок  подібні.
Ну  ким  ти  був?  Яким  ти  став  тепер?
Я  не  дізнаюсь,  та  воно  й  на  краще,
І  розум  хоче  що  б  вогонь  помер,
Але  душа  не  віддає  нізащо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Svetastik