А ти мовчиш... Не знаєш, що сказати.
І серце рветься на дрібні шматки.
Та перестала сильно я кохати
І та любов вже зникла навіки.
Чому це так? Ніхто цього не знає,
Не зрозумієш ти напевно вже.
А пісня серця більше не лунає,
А ти мовчиш і думаєш: "Невже..."
Невже та зірка, що сіяла в небі,
Так швидко й несподівано згаса.
А доля наша не така, як треба,
Та серця зникла сильна та іскра.
Все раптом стало сірим й непомітним
Та зникли ці ридання голосні.
Я, будучи птахом тим перелітним,
Порину в спогади, які вже так чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Лільок Давіденко