Ти граєш ніби янгол, бо сам Бог
Створив тебе і музику, і ноти…
Ти зараз натискаєш, певно «до»,
А я вірші записую в блокноті…
Ти незнайома, ніжна, чарівна…
Твої мелодії підносять вмить до раю
Богиня щастя якщо є – вона
На тебе схожа, я напевне знаю!
Ти граєш так, неначе зник весь світ,
Мов окрім музики нічого не існує….
Не підійду, сказати щоб «привіт» -
Я знаю, що мене ти не почуєш…
Не зупиняйся, я благаю – грай!
Я тут тихенько слухатиму тебе,
А ти і далі душу розривай
І зцілюй вмить, мелодіями з неба…
Ти розчиняєшся поміж рядочків нот
І в музиці, продовжуючи грати…
Ці відчуття тоненький мій блокнот
Ніколи не зуміє передати…
А ноти й далі з’єднуються вряд
І відчуття, що їм не буде краю.
Та я іду, бо думаю – навряд
Чи буду жити, коли ти дограєш…
Без тебе світу, певно, не було б
І доки граєш – він існує доти…
Ти граєш ніби янгол, бо сам Бог
Створив тебе, цю музику і ноти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2015
автор: Дід Михалич