Ці революції, нестримні і нестерпні у мені,
Що коливають серце і бентежать душу,
Ніколи не зупиняться, бо навіть уві сні,
Я мислити, гадати й міркувати мушу.
До вересня доживши, я здобув,
Знов новий горизонт, який ще далі,
І знову мушу я долати перешкод,
Знаходити свій шлях по ознакам й дрібним деталям.
Та хоч із терен у густе полісся я ступив,
Цей раз я маю твою руку міцно в своїй,
Ти пам'ятай, ти знай що обіцяв тобі,
А обіцяв- то значить пройдемо крізь хвою.
© Ростислав Бруклін
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2015
автор: Ростислав Бруклін