1
...Очі у Сірка позичати набридло.
Я - частина славного народу, а не бидла.
Маю руки, ногу маю, та і не одну - на вій-ну...
На війну з байдужістю і безхебетністю,
безвідповідальністю і безпринципністю.
Як же ти мій друже, все оте подужав?
Що залишив на кону?..
Приспів:
Війна ввійшла, і не питала згоди.
Війна іде за будь-якої погоди.
Війна війнула, суховієм межи очі...
Війна ніколи згоди не питала,
але завжди збирала на поталу,
своїй величності, завзято і охоче...
2
...Я на війні не був, хіба-що - на диванній.
Перш ніж костюм одягнув - викупався в ванній.
Харчувався регулярно, віддавався сну - на вій-ну...
А байдужість, безхребетність - не діагностується.
За статтями цими в нас ніхто не комісується.
Можна далі жити, ще й по собі залишати слід.
І радіти, що... моральний інвалід...
Приспів:
Війна ввійшла, і не питала згоди.
Війна іде за будь-якої погоди.
Не лише зовні, десь далеко, а й з самим собою.
Війна ця - дивина, і згоди не питає.
І в голові, а не над нею, куля пролітає.
А совість виснажена,
ледве подає набої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597561
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 03.08.2015
автор: Микола Шевченко