Вітер забув всі наші паролі,
вітер в голові - велика насолода.
З тобою в нас різні ролі,
зовсім інша спливе нагорода.
Сонце прищурилось, десь між обра́зами.
Біль квітне твоя на вітрі,
біль проростає моя пейзажами
грається любов дозами на палітрі.
Згасли слова в польових маках,
крізь листя небо проростає гарніше.
Вже призабув всі наші знаки,
навряд чи, любитиму тебе ще сильніше.
Дихає зі мною зелена трава,
чекає на мене небесна синь.
Притулилась до неба моя голова.
Тепер, ти одна з моїх берегинь.
Бережи мене, твоє сонце!
Бережи тебе, моя па́м'ять.
Навіки стала моїм охоронцем,
серце моє, вже не ранять!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2015
автор: Міша Малюк