Серпень танув в моїх легенях.
Я заховав в собі літо.
Нехай, біліє сонце в кишенях
буяє всередині світло.
Золотисте небо примерзло під шкірою,
хвиляста бурулька з'їдає щем.
Ти подобаєшся мені деякою мірою
в небо з тобою впадем.
Троянди ковтали сонце, щоб жити.
Хмари малювали наші звички,
нас, все-таки, вдалось запалити
як, і твої ямочки на щоках, як свічки.
Літо осіло в моїй руці.
Відпущу, щоб прилипло до твоїх пальців,
наша вічність плаває в молоці
ми з тобою солодкі коханці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2015
автор: Міша Малюк