В багрянім полум'ї кортіло потонуть
Цілунком пристрасним хотіла попрощатись
Не встигла... та й пішла в далеку путь
Заграла партію мелодії з сльозами
У прірву кидалась в поривах ноти "сі"
Куди ж тепер ведуть її стежками
Сп'янілі від омріяних вершин
Вона горнулась сонця, так наївно
Її так пестив вітер при дощі
Зникали зо світу навік дитя привітне
І поверталася на обрій вірний свій
Куди ж її неточними тонами
Покликало поникнути у тінь
Коли її мов гострими зубами
На шмаття рвало гомоном утіх
Вона ридала, сонце затуляла
Вона благала ще хоча б разок
У лісі щось зозуленька кувала
Мелодія цвіла поміж стежок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597434
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 03.08.2015
автор: Сновида