Та, що колись мене кохала,
Під гору стежкою ступала
І обернулась раз,
Усмішка все та ж її й хода
Мене збудили і забуте
В серці защеміло враз.
Хотів би я щоб всі фотони
Мені упали на долоні
І зупинився час,
Я б зміг дивитися на тебе
Цілу вічність, та згадать себе,
Згадать тебе і нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2015
автор: Віктор Невірковець