Бо лиш Творцю даю зарок…

Давно  вже  мрію  про  bałtyckie
Повітря,  море  і  ліси,
Не  тільки  ради  їх  краси…
Ці  мрії  більше  меркантильські  –
Від  алергії  плоть  спасти.
Але  це  як  душі  моління,
А  не  прохання  у  зірок,
Бо  лиш  Творцю  даю  зарок…
Сім'я  вже  там…  о,  Провидіння!..
Чекаю  Твій  наступний  крок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597362
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.08.2015
автор: lionet