Осінь розіллялась по тілу холодним, мокрим жовтнем, шумним брудом вулиць і самотньо-сірими вікнами будинків, скрипом дверей, шарканням стомлених ніг, які не хочуть йти, стояти чи навіть лежати. Не хочуть нічого – настрій = жовтень.
В мене є Ти. Десь там, глибоко, в артеріях і венах, твої ім’я і очі, твій голос – твоє тепло, все твоє: рідне і світле, серце вбирає і кидає вперед – на нову хвилину, годину, вічність. Я повністю просякнутий тобою, ніби губка, кожним фібром тіла, кожною невидимою частинкою душі. Ти підіймаєш мене вище і вище, і заповнюєш серце легким спокоєм з радісною димкою осіннього смутку. І я люблю дотик вітру – щоразу він інший на смак, його колір залишається на губах, коли, зупинившись, вдихаю, полонячи себе невідомо-свіжим, терново-теплим (як твої очі) киснем щоб злетіти. І я люблю проміння – тепло та холод, залитий сонним сонцем парк, і танок пожовклого листя – просто сісти, підняти голову, закрити очі та по секундах пускати в себе осінь і.. д-и-х-а-т-и, поїти пам'ять коктейлем жовто-зеленого жовтня. Поїти пам'ять тобою. Я переповнений тобою. Ти – це все і навіть більше. Ти серпанковим світлом дивишся крізь мене, роблячи мене таким же легким і небесно-світлим. І я не відчуваю нічого, крім радості. Ти – в мені. Ти - день і ніч, ти думки зранку і перед сном, шепіт осіннього дощу та шурхіт листя. Ти порив вітру, який цілує щоки, ти холодний неспокій моїх близьких кроків, ти мій пульс, який пришвидшується зі зменшенням відстані між нами. Ти – в мені, і я чекаю краплинки усмішки з кутиків твоїх губ, краплинки, котрі розженуть цілі океани сумнівів. Можливо, це і є кохання…
Ти залишаєшся в мені стрічками віршів. Ти додала моїй двадцять першій осені неповторних барв. Хто-зна, для чого ми зустрілись? Можливо просто для того, щоб пережити подібні почуття, можливо для чогось більшого, світлішого. «Я слишком милая», - сказала ти одного разу і теплою посмішкою ледь не збила з ніг. Це правда, і велике щастя зустрічати таких людей – нескінченно щирих і по-дитячому відкритих. Дякую за натхнення :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2015
автор: Фріц