Коли ранок проб'ється крізь штори,
Ти закрий мені очі рукою.
Хай зі мною буде моє море,
Будучи мілкою рікою.
Коли вже помиратиме літо
Заступи мене вдосвіт собою.
Хай сміється над нами пів світу,
Я вважатиму серпень весною.
Коли людство почне страшні війни,
На майданах розпалять повстання.
Подаруй мені свої обійми
Так, неначе ти бачиш востаннє.
Коли горітимуть очі вогнями,
Коли залиє всіх небо водою.
Без різниці що там буде з нами,
Та лише б прокидатись з тобою.
І коли осінь стане зимою,
Ти не допустиш життя згасання.
"Тримай мене міцно - одною рукою"
Так , неначе це дійсно востаннє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2015
автор: Юлія Антоняк