у бога я випрошував вашої смерті
у дельти дніпра я просив каяття
я хотів, щоб ви здохли навіть тоді коли були ви мертві
ви жерли мене, ви жерли сміття
моє причастя для вас стане трупним ядом
кістки мої застрянуть у горлі, як підкова
волосся ваше згорить і покриється льдом
ви вдавитесь моїм останнім словом
доки триває ця війна
доки сонце сходить над нами
доки ваше тіло не вкриє трава
до того часу ви будете гнити в чужій нірвані
у моєї милої зірвало дах
у світі висохла вода
спочатку я птах, тепер - монах
по наших душах пройшлась орда
тіло твоє - поле
спина твоя - лани
кусай мене до крові
читай мені псалми
ми пустемось у біг
ми будемо палити один одного
пробіжимо кілометри доріг, поки не задушить нас сміх
ми виховаємо це почуття
почуття єдиного
живого
і сліпого
почуття яке задавить
яке видавить
і роздавить
почуття яке покаже нам рай
і скине до пекла
відправить у бахчисарай
і подарить драйв
і тихо кричатиме
кохай
кохай
кохай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2015
автор: зегар з полузегарком