Сьогодні холодно, за вікном мряка,
Сьогодні серцю холодно то же.
Життя така штука – буває всяко,
Насміхатися з серця не гоже.
Серце, воно хоче тепла, та поки,
Б’ється вітер в зачинені двері.
Не приходить чомусь до серця спокій,
Не приходить тепло із артерій.
В сиву мряку схований місяць – красень,
Буянять вітри – юнці безвусі.
І сміється ще за вікнами ясень,
У зеленілому капелюсі.
Хтось наче танцює вальси по блясі,
Знахабнілі вітри – юнці свищуть.
А в три погибелі скрючені пальці,
Закарлюками пишуть і пишуть.
Розпогодилося уже не на шутку,
І серце наче котлета в тісті.
То серце сьогодні випило смутку,
Того гіркого, з присмаком віскі.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596851
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2015
автор: Василь Надвірнянський