І світла радість, і жура
Із серця витіка.
Так дихає земля сира,
Так хлюпотить ріка.
Секрет причини у тобі,
Володаре чуттів.
І карбом ляже на судьбі,
Як ти того хотів.
Все прогнозоване, повір,
Пильніше придивись:
Країна міниться, і двір,
І ця небесна вись.
Ти ж так сприймаєш світ, і він
Тобі щось одкрива,
Щоб доторкнувся Божий дзвін,
Щоб виросла трава.
А світла радість і жура
Із серця витіка…
Лиш мудра істина стара
Любові потака.
30.07.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596807
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.07.2015
автор: Вячеслав Романовський