Наступна десятка текстів буде майже повністю зосереджена на відносинах між людьми. Тільки ця десятка і більше не повертаймось до цього.
І.
Невже більше ніколи мені не приснишся?
Невже прийшов і твій кінець?
Я так довго до тебе просився
І ввірвався мені терпець.
Я хотів у тобі потонути
До самісінького краю,
Про самотність забути
І все, що завжди втрачаю.
Приспів:
Слово, яке ніколи не скажу,
Тому що так я також збрешу.
Все це прирівнюю до зради,
Розрив душі навпіл – до страти!
Зрадив себе! Зрадив тебе! /3р.
Зрадив! Зрадив! Зрадив!
Зрадив! Зрадив! Зрадив!
ІІ.
Ніж у мою хвору душу!
Спроба розіпнути тишу!
Тишу мертву, таку огидливу
Безкінечно. І я супротиву
Здаю позиції на всіх флангах.
Є сховища емоцій і є тріщини у дамбах.
…
Я не взмозі їх стримати! 5р.
І все одно є…
Приспів:
Слово, яке ніколи не скажу,
Тому що так я також збрешу.
Все це прирівнюю до зради,
Розрив душі навпіл – до страти!
Зрадив себе! Зрадив тебе! /3р.
Зрадив! Зрадив! Зрадив!
Зрадив! Зрадив! Зрадив!
ІІІ.
Ніж у мою хвору душу!
Нехай, половину відріжу і тобі залишу!
Повадка раба - окайданитись би кимось!
І тепер тужно без упину
мовлю дурість, маячню і єресь,
для гостроти картини
конвульсій не вистачає та з роту піни.
Весна 2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596712
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.07.2015
автор: Dingo Барський