я завжди звертаю не в ту сторону
беру не ті погляди, віддаю свою правду
потрапляю в полони до інвалідів
коли і сама не повністю справна
так стається відтоді коли ми розлучились
всі решта чомусь на тебе не схожі
вони не мають для мене любові
йдуть по мені, як по зебрі - сліпі перехожі.
скоро залишаться тільки чорні смуги
скоро закінчусь, зітрусь до прозорості
і все так банально, заїжджено..втомлена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2015
автор: Nastya123