Яри глибокі –
шрами від віків
все пам'ятають
шепотять з собою...
Послухавши
розмову перевів –
де в сьогоденні
розум в перебоях...
– Птахи не ті
літають навкруги
рослин і звіра
набагато менше
Та й люди злі
без сміху взагалі
Кудись спішать
під ніс собі – муги
Брукі́вку в блиск
все каблуками тешуть...
Глибокі зморшки
від випробува́нь –
то мудрість наших
найрідніших ста́рців
А від ярів
до сьогодення знань –
то віщі сни
їх споминайте вранці...
29.07.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2015
автор: Променистий менестрель