Дай, Боже, сили і навчи прощати
Всіх, хто в душі колодязь харкотить,
Хто лізе, мов у рот солодка вата,
А потім виразкою вилізає вмить.
Дай, Боже, сили і довготерпіння,
Щоб не клясти «люб’язних» ворогів,
Щоб замість помсти виплекать з насіння
Добра зачатки і згубити гнів.
Дай, Боже, сили і над нею влади,
Дай мудрості життєвої хоч пуд,
Щоб всі приватні варіанти правди
Носив у горбі внутрішній верблюд.
Дай, Боже, піни хвиль з ріки-любові,
Щоб спрагла кров їх жадібно ловила.
Дай, Боже, друзів – берегти напоготові,
А не у душу сунутись без мила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2015
автор: Юлія Кириленко