[i]Ця ніч єдналася, спліталася тілами,
Без прикрас і зняті маски під кінець.
Ця ніч десь між зір, розсипалася словами,
Ця ніч лиш кохання брала за взірець .
І зливалися вуста в ніжних поцілунках,
Ніч тобі шептала, лише слово вір.
Ми спліталися в дивовижних візерунках,
Світлом й полум'ям згорали серед зір.
Долоні дотик, шепіт та солодкий стогін,
Наші два серця, вже бились мов одне.
Життя, лишало нам на згадку, тільки спомин,
Вже згасала ніч. Та щастя наземне...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596242
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.07.2015
автор: Валерій Кець