***

Він  прийшов  так  тихо  й  непомітно,
І  нікому  не  сказавши  ,    він  не  кричав.
Він  не  плакав  проходячи  повз  її  вікна,
Він  зради  з  посмішкою  встрічав.

Це  було  недавно  ,  чи  позавчора,
Він  був  один  ,  із  чашкою  кави  ,
Він  щось  читав  ,  його  душа  прозора,
Та  щось  змінилось  ,  захотілось  йому  слави.

Він  вважав  ,  що  слава  -  це  добре,
«Це  гроші  ,  дівчата  й  ніякої  зради»
Та  не  знав  він  ,  що  впаде  за  обрій,
Скоро…  дізнавшись  правди.

Три  роки  марно  він  з  нею  провів,
Вже  не  хочеться  йому  ніякої  слави,
Він  їй  нічого  не  відповів  ,
А  заховався  у  великії  трави.

Ті  трави  –  це  добре  чи  зле?
Вже  як  вирішить  для  себе  душа.
Для  нього  пропало  все  у  світі  гниле.
А  залишились  найдороще  –...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2015
автор: Христина*