Моє серце закохане,
Моя доля проспівана,
Та думки, наче соколи
Налягли на крило.
Виглядаю сполохано,
Невже нитка розірвана,
Роки час вже відцокали,
А мені не везло…
Живе серце надією,
Заквітує ще доленька,
Сум і радість доріженьку,
Застелив під поріг.
Весь цей час живу мрією,
До якої стежинонька,
Пролягає від серденька,
Що так довго беріг.
Відізвися хоч осінню,
Усміхнися надією,
Білий колір негадано,
Зачепивсь за виски.
Появися хоч просинню,
Будь і далі хоч мрією,
Я зберу, що розкидано,
Що розбито в друзки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2015
автор: Віталій Назарук