ніч випадкова, скляна ліра
очей твоїх стоїть на ганку
десь має бути тут Багіра
примара-жінка, стан коханки
десь має бути, відчуваєш?
холодний піт підсушить шкіру
примхою вийде, повну міру
росою вкриє на світанку
заколисає заголубить
срібним намистом вкриє плечі
стягне з зіниць ту павутину
в той же, наступний тихий вечір
і ні на мить, ні на хвилину..
звір не згадає стежку втечі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2015
автор: Ольга Ратинська