Уже серпень землю вдіває в жовтіючі гами,
І вечір скоріше скидає на трави сутінки.
Вбираються гори у білі тумани,
Щоб вітер порвав їх на білі пірїнки.
Бувають у кожного свята і тризни,
У кожного є і падіння і злети.
Ховаються нині у нетрі Вітчизни,
Ті вірні стрільці, добровольці, поети.
Хтось білим туманом зализує рани,
А ще в когось і зовсім серце пробите.
А десь за стіною гримучі органи,
То там музику свою грають бандити.
Прокурор шиє. В тій фальшивій статті,
Міняє місцями крапку і кому.
А в білім тумані сірі постаті,
Падають, хтось не вернеться додому.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596070
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.07.2015
автор: Василь Надвірнянський