"Незалежна"
Ти, як роса, що рано-вранці в полі,
Та гра на сонці, ніби золота.
Не попередили. Вона в неволі...
Дивлюся, а роси уже нема.
На тій душі шкребуть шалені кішки.
Нещасна пісня. Порвана струна.
Нещирі друзі. Жалісні насмішки.
Так і буває - Ти тепер одна...
В Твоїй душі застрягли вже мільйони,
Чи Ти таку нам долю нарекла?!
Ідуть відважні хлопці в батальйони.
За що Ти, Мамо, серце обпекла?!
Не сплю я в ніч. Все думаю про тебе...
Коли розпустиш коси свої в бій?
Згадай в цю мить, що ти єдина в себе.
Благаю, лиш під кулями не стій!
Бо хочу я колись зустріти в полі,
Росу, в якій бринить блакить безмежна
Припиняться всі каторги і болі.
Моя країна завжди - Незалежна!
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2015
автор: Валерія Скубій