Несподівано осінь
Жовтим листям прийшла.
Потемнішала просинь
Біля мого вікна.
І в саду стало журно, –
Тут вмирала любов.
Де ти, радість амурна?
Пам’ять крається знов.
Прощавай сад розлуки
І невинність твоя.
Збігли стомлені роки,
Та біль в серці жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2015
автор: Г. Король