В мене щастя так багато,
Що не знаю, де сховати.
Коли спатоньки лягала,
То в комоді заховала.
Потім не змогла заснути!
Всім роздам, щоб досягнути
Більше щастя! Догадалась!
Потім знову заховалась...
Почали мене гукати,
Щоб борги повіддавати.
Як же смію пояснити,
Що потрібно всіх любити?
Коли щастя ви набрали,
То мені і віддавали!
Коли щастячком ділилась,
Коли зовсім не скупилась! -
Щасливішою ставала,
І до неба долітала!
Я б насмілилась вас вчити
Всіх на світі полюбити!
Всі образи не тримати!
Хіба кульки, щоб пускати
В голубе, велике небо!
Це нам дуже, дуже треба!
Я маленька, та щаслива!
Очі сині! Я вродлива!
В коси сонечко вплітала,
Диво-вітер обнімала!
Дощ прив'яжу до драбини!
Хай заходить до хатини!
Я веселку розрізала,
І в пакуночки складала!
Всім сьогодні відправляю!
Ви щасливі! Знаю... Знаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596017
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.07.2015
автор: Джаннет Даклін