…Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!...
©Тарас Шевченко
Проснулась вночі,
не могла більше заснути...
Писала вірші, намагалась натхнення відчути...
Та де тут натхнення візьмеш,
на веселі рядки??
В голові крутиться:
"Україна, війна, вояки"
Зробила гарячий чай,
написала назву:
"Війна"
Писалось на папері:
"Мамо пробач",
"Кохана прощай"
"Україна одна! "
Та щось не то, щось не те,
до серця не припаде,
за душу не візьме.
В такий страшний час, потрібно звеселяти.
Щоб народ духом не впав,
Щоб продовжив воювати!
Думками я була далеко, десь на Сході,
Намагалась відчути як там нелегко,
побачити як сонце сходить.
Хотілось написати щось про мужність, вірність, славу.
Хотілось донести до москаля, що Україна ще не впала!!!
Підбадьорила свій вірш, розповіддю як син вертається до хати.
Як обнімає жінку, сина. як біжить зі сльозами до щасливої мати.
Хотілось написати ще, про те, як перемогу ми здобули.
Не важливо, скільки років "після" мине…
Важливо, щоб героїв не забули!
Бо не всі повернулись з тої війни,
Загинуло хлопців багато…
І кожна мати просить у Бога одне
Щоб повернувся живим до хати.
Написала як люди викрикують:
Слава героям!
Герої не вмирають.
І закінчила вірш рядками:
Матері за вас плачуть, жінки вас чекають.
Хлопці, ви герої!!!!
Герої не вмирають!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595985
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.07.2015
автор: Ліда