Як вогні досвітні

Моя  правдонько  святая,  
Де  ти  все  літаєш?
В  хаті  нашій  люта  зграя,
А  ти  все  минаєш....

Пришлі  зайди  капловухі,
Голубком  воркують.
Не  наїлись  богодухі…
День  і  ніч  грабують.  

Мо’  дурні  ми,  терпеливі,
Чи  сліпі…  не  зрячі?
Запопадливі,  зрадливі,
Чи  такі  ледачі..?

Роботящі,  справедливі,
Щирі  і  привітні.
Чесні,  добрі,  милостиві,
Як  вогні  досвітні.

Бо  господарі  по  праву,
Досить  нам  чапіти...
Розбуди  колишню  славу,
Хай  проснуться  діти.

Оживи  степи  й  озера,
Нехай  дух  повіє.
Хай  від  страху  у  Печерах,
Нечисть  оніміє..!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595959
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.07.2015
автор: Дід Миколай