Альоні
Розлука гризе, мучить серце моє,
Бажанням зустрітись нестерпно пече.
Проте яке щастя, що ти в мене є...
Проте скільки щастя чекає нас ще...
Розлука... Що може тримати сильніш
Свідомість людини на цім почутті,
Щоночі коли тільки зустріч і сниш,
Коли з цим пов'язане все у житті?
І Бог, що є свідок мій, спільник і друг,
І мій помічник у цій справі моїй -
Стає завжди поруч. З Його щедрих рук
Приймаю я здійснення всіх своїх мрій.
Отак, а не штучно, не просто в умі,
Я відданим Богу все більше стаю.
Життя, а не зречення, - шлях мій прямий,
Веде що до успіху долю мою.
27.05.2015
Донбас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595866
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2015
автор: Петро Орлов