Я знаю, що ти думаєш про мене
Бо і сама про тебе бачу сни
Ти наче дощ вчорашньої весни
Приходиш у мої думки туманом
А я не хочу звати це обманом
Бо знаю, що ти поруч...тільки мій
І тілом відчуваю подих твій
Обійми, поцілунки, рук торкання...
Я цим живу, дихаю...хворію
І вірю в це без сумніву й вагання....
Ти янгол мій і ти моє прокляття....
Не можу не кохати твоїх віч
Ховатися в безодні ніжних пліч...
У мріях спільних, де ми лиш з тобою
Немов птахи, що марять висотою
Пронизуємо крилами блакить
Ковтаючи квапливо нашу мить....
Ми дві душі, що схоже, заблукали
Знайдем притулок в згублених серцях
В яких себе на зАвжди поєднали...
..................................................................
Торкнись руки, не бійся....я з тобою!
Ми як вогні народжені іскрою....
Не згаснемо ніколи....і вікИ
Горіти нам так, як горять зірки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2015
автор: Процак Наталя