Напилися два Івани, що лика не вʼяжуть;
Бо продали старі сани і кобилу, кажуть.
Ідуть двоє й так белькочуть – аж сміються люди
І болота не минають, - мов так має бути.
Врешті хлопці заспівали пісню маршовую,
В калабані поставали й почали другую.
Так тягнули, горла дерли – аж повечоріло
Дальше, в шинок повернули, немов подуріли.
Вже й шинкарка виганяє пʼяничок додому,
А вони уперлись «рогом» й хочуть самогону.
І вовтузяться, і лазять – як свині у кучі
Ще й столи перевернули і битися хочуть.
Увірвався терпець бабі, як макогін взяла
«Висвистала» їх по плечах та й з люттю прогнала
14.09.1989р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2015
автор: Мацик