Де моя ти ,орхідеє,
Дорогая квітко.
Зруйнувала наші мрії…
На душі так гірко.
Повернись в мої обійми,
Я тебе кохаю.
Поцілунками в любові
Я тебе скупаю.
Понесе нас у безмежність
Щирість та повага.
Будем віку доживати
Під єдиним дахом.
ПРИСПІВ:
Моя квітко ясноока,
Ти сузір’я серця.
Лиш згадаю поцілунки,
Серце плаче, рветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2015
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук