Втомлені очі хочуть відпочити,
Зірваний голос, що твердо кричав.
Безкрила душа, літати і жити
Почне разом з словом, та він все мовчав…
Стомлене серце бажало покою,
Стукіт мов молот дзвеніти почав.
Тіло не хоче бути зі мною,
Рветься до тебе, та він все мовчав…
Щось притупляло усі почуття,
Час може пройде, і він вже помчав.
Руки забули обійм відчуття,
Хочуть тепла, та він все мовчав.
Досить розмов і не в слові тім щастя,
Так я мовчу та у серці болить.
Скільки прожити мені ще так вдасться,
Тіло заснуло, а біль ні . Не спить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.07.2015
автор: Богдан Шидловський