Іще одну гірку воєнну осінь
пророчать стиглі грона горобин.
Ось-ось вона дощем замироточить,
волосся вкривши саваном сивин.
Худа й сувора, в кришталевих берцях,
із криком журавлиним у руках,
крізь зиму піде рятувати серце -
на прощу по опалих молитва́х.
І Бог почує... Янгольська завія
очистить душі, втоптані у бруд -
і степ крізь сніг шафраново прозріє,
не залишивши й сліду від облуд...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595680
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2015
автор: ptaha