***

Недавно  в  мами  на  колінах  ти  сидів  ,
Тихенько  книжечки  гортав,
А  зараз  повторюєш  життя  дідів,
І  жалієш  ,  що  матір  самотню  залишав.

Вона  сидить  ,в  руках  тримає  пеленки,
Солені  сльози    до  землі  впадають,
І  знає  ,  що  біля  нього  їздять  танки,
І  людей  безжалісно  вбивають.

Як  вона  довго  не  чула  твій  голос,
Та  що  ж  робити?  Бог  так  завелів,
Твоє  життя  як  тоненький  волос,
Лиш  Бог  до  вас  послав  ангелів.

Хвилею  крові  накрило  Вкраїну,
Чоловіки  гинули  ,  і  жінки,
А  "браття"раділи  без  зупину  ,
Бо  душі  їх    гнилі  ,  а  серця  крижинки.

"Уся  надія  син  ,  на  тебе!
Відомсти  за  душі  рідних,
Хай  Бог  війну  цю  розгребе,
Хай  упокояться  душі  бідних."

На  її  руках  засинає  син  молодший,
У  нього  батька  вже  немає  ,  тільки  брат,
У  нього  сни  дитячі  ,  найсолодші  ,
Ще  не  здогадується  ,  що  братова  душа  на  небесах.

Хоч  літо  за  вікном  ,  та  сохне  листя,
Душа  над  хмаркою  стоїть,
"У  нас  ,  синочку  непрохана  гостя",
А    син  зза  хмар  до  матері  говорить"Потерпіть".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595656
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2015
автор: Христина*