Наші слова вже давно нічого не варті
Нотки правди теж далеко не вічні.
Добрі справи, обіцяні, вже розпочаті
Та, нажаль, давно уже не закінчені.
Говори-говори, я тебе не слухаю
Плач, ридай, людей це ніяк не обходить.
Правда, мов літо, болісно мре задухою
І хто що хоче, той те бездумно робить.
Кажи-не кажи, тебе все одно не почують
Можуть, хіба що, підсипати в воду отрути.
І чому тільки люди нікого не слухають...
Чи може просто не хочуть чути?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595538
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.07.2015
автор: Весна Туманова