Допоки з-за примхи кремлівських магнатів
Вбиватимуть наших найкращих синів?
В безмежному горі карається матір…
Не дай Бог пізнати вам біль її й гнів!
Застигло серденько…Розстріляна юність
В труні, на прощання, до мами прийшла…
Забрала синочка ворожа підступність,
Якби ж я, рідненький, з тобою була!
З джерельця принесла б в долоньках водички
І хмару б пекельну убік відвела!
Я б серцем закрила милесеньке личко!
Що ж ти наробила, проклята війна!
Всевишній Володарю! Царю Небесний!
Жорстокої кари убивцям пошли!
На Суд свій Високий, Правдивий і Чесний
Кремлівських тиранів, благаю, візьми!
Смерть ворогам! Кіндрат & Корінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595519
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.07.2015
автор: Кіндрат Корінь