Блаженство того, що ти поруч,
Настільки складно пояснити,
Що вірші пишу нашвидкуруч,
І вже не можу без тебе жити.
Коли ми бачились востаннє,
Мабуть, це було так давно,
Ми обійнялись на прощання,
І так засіло в пам’яті воно.
Я кожну мить так пам’ятаю,
Коли бували разом ми.
І кожен раз це перед сном згадаю,
І не забуду, хоч ляжу кістьми.
Ти стільки щастя дарувала,
Та з щастям цим приходив сум,
Коли ти своїм сміхом інших пригощала,
Я був в полоні смутних дум…
Та зараз я вже не сумую,
А вдячний Богові за те,
Що я зустрів тебе такую,
І що ти взяла за живе…
3:23//16.07.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2015
автор: Podolyanyn