З'явилась вона у моєму житті наче осінь.
Промовляє до мене вустами любові.
Ніколи нічого у мене не просить,
Їй лиш би показати дорогу до волі.
З'явилась без імені й без даного віку
Назвалась би музою, та хто її знає...
Сказала : - я буду з тобою довіку.
А вік вже пройшов, та вона не зникає.
Сіяла вогнем, дзвеніла криштально,
Та все це ілюзія, не справжня вона.
Диктує як жити мені відповідально.
І завжди говорить, що я не одна.
Каже: - оглянься і побачиш людей,
Які готові поряд з тобою бути.
Говорить: - в тебе багато цікавих ідей,
Яких можна в життя обернути.
А я їй не вірю...
Не справжня вона...
Лиш на папері живе.
Та я її не хочу втрачати.
Адже муза одна.
Їй набридне і вона піде...
(с)LV
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595239
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2015
автор: Ліда