За жінку цю порву любого,-
Читаю в погляді твоїм.
У далеч дивишся ти строго,
Я ж радію, зову своїм.
Черпаю ніжність крізь суворість,
Що проливається з душі.
Ще іскорки в очах, гарячність,
Що з серця ллється в тишині.
Дивлюсь на фото із теплотою,
Перед очима щастя мить.
Була пора та золотою,
На все кохання, що п’янить.
21.07.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2015
автор: Валентина Ланевич