Напувай мене, сило !
Твоє вміння терпіти, обплетене лозою винограду,
Полив’яний глек вина пінного.
Розкошують бджоли на жовтих квітах.
Мед .
Цівкою, річечкою бурштиновим струменем
Малює сонце візерунки на долоні миски.
Густо.
Напувай мене, сило !
На язиці розтеклася магма вишневого плоду,
Пізнання завше таке п’янке.
Кисло-гірко- солодко.
Слова…
Терпіти вже не сила,
Ключик у шовковій хустині схований,зв’язаний,
Мов сила моя праматір’ю дана
Розквітла полум’яними маками .
Ніжними.
Мовчання до часу.
А на разі пісня.
Медові струмені граються з сонцем,
Лоскочуть долоні полумиска,
Посміхаюсь,
Читаючи твої сни, сило моя!
Йди!
Розмалюй моє тіло хною…
20.07.2015рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2015
автор: gala.vita