Щебетала ластівка над її віконечком,
А дівча дивилося лагідно на шлях,
Очі волошковії а сама, як сонечко,
Чи не пролітатиме її долі птах.
Щебетухо-ластівко, щебечи на доленьку,
Може тоді суджений гляне у вікно,
На плече коханого ти схили голівоньку
І тоді ви станете разом на крило…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2015
автор: Віталій Назарук