Мені не знати… ніч така сумна
Сховалось все у темряви долоні
І порожнеча вогка і в’язка
Знайомі сни холодні і голодні
Мені не знати… що таке я є
Для чого ранок криється туманом
Обличчя непоголене бліде
Блукає в ньому поглядом-обманом
Мені не знати… що приносить день
Що бачать очі, хто ховає руки
Лиш небо- така бажана мішень
І пострілами буде серця стукіт
Мені не знати… знову ніч сумна
І знову закрутилося по колу
Така мізерна і суха душа
Так згаєно, що не знаходжу слова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594975
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.07.2015
автор: Poeta a terra deserta