Якісь, напевне, бурі розмагнітили
Всесвітній час, діру створивши в нім, -
І він застиг, розкривши рота й стрі́лками
Ворушачи у подиві німім:
По вулиці, де за законом фізики
Долали кілометри з [i]V[/i] за [i]t*[/i]
Машини із блискучими мармизами,
Пронісся кінь, не дбаючи про те,
Що світ давно живе в космічнім маренні,
Що люди перебрались в Інтернет.
Він цокотів копитами у мареві
Німого пилу кращої з планет…
А люди вслід дивилися зворушено –
І щось у грудях билося живе
(Колись його ще називали душами,
Сьогодні ж більшість і без них живе)…
Та схаменувся час – й ковтнули сутінки
Ту казку. Лиш відлуння від підків
Гойдало по дворах забуту музику
Загублених у поспіху віків...
___________________________________
Формула знаходження відстані у фізиці: S=V*t,
де S - це відстань, V - швидкість руху, t - час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594905
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2015
автор: ptaha