ПЛАЧЕ МАТИ

             ПЛАЧЕ    МАТИ

Плаче  мати,  не  плаче,  а  ридає  тому,  що  сина  свого  ховає
Такого  молодого  і  дорогого,  красивого,  здорового!
Проводжає  в  остатню  дорогу,  свого  одного  солдата,  
Який  не  бачив  свого  тата,  Який  також  загинув  за  Батьківщину.
В  такому  ж    віці  молодому,  твій  батько  залишив  тебе  мені,  як  свою  світлину,  а  ти,  мій  любий  сину,  залишаєш  на  фото  свою  домовину.      
Не  мала  право  влада  забирати  в  мене  одну  дитину,
Який,  як  батько  любив  свою  Батьківщину!    
Не  може  мати  простити  владі  такі  провини,
За  які  батьки  роблять  синам  сороковини!
Влада  своїх  синів  ховає  та  оберігає  І  боронити  Батьківшину  не  пускає!
Вона  не  знає,  що  таке  материнські  сльози  за  дитину,  
Тому,  що  не  отримувала  сина  й  домовину!

20.07.2015  р.
А.  Рогуля

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594887
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2015
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович